Орфографічний словник української мови

позискувати

пози́скувати

дієслово недоконаного виду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. позискувати — -ую, -уєш, недок., позискати, -аю, -аєш, док., перех., діал. Домагатися, добиватися чого-небудь. || Заслуговувати що-небудь у когось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. позискувати — ПОЗИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОЗИСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, чого, діал. Домагатися, добиватися чого-небудь. Трохи їй було стидно, що мала надію пози-скати собі Славкову любов (Л. Мартович); // Заслуговувати що-небудь у когось.  Словник української мови у 20 томах
  3. позискувати — Добувати  Словник застарілих та маловживаних слів
  4. позискувати — ДОБИВА́ТИСЯ чого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів), ДОПЕВНЯ́ТИСЯ (ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ) розм., ПОШУ́КУВАТИ діал., ПОЗИ́СКУВАТИ що, діал.; ДОМАГА́ТИСЯ, НАСТУПА́ТИ на кого, ДОСТУ́КУВАТИСЯ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  5. позискувати — ПОЗИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОЗИСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., діал. Домагатися, добиватися чого-небудь. Трохи їй було стидно, що мала надію пози-скати собі Славкову любов (Март., Тв., 1954, 272); // Заслуговувати що-небудь у когось.  Словник української мови в 11 томах