позискувати
ПОЗИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОЗИСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, чого, діал.
Домагатися, добиватися чого-небудь.
Трохи їй було стидно, що мала надію пози-скати собі Славкову любов (Л. Мартович);
// Заслуговувати що-небудь у когось.
Випереджувала [Рахіра] всі його бажання, і кождий поступок його позискував у неї похвалу (О. Кобилянська);
// кого. Добитися чиєїсь прихильності, ласки.
Він думав, що лагідністю, уступками позискає Довбущуків (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)