1. Словник української мови у 20 томах

позискувати

ПОЗИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОЗИСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, чого, діал.

Домагатися, добиватися чого-небудь.

Трохи їй було стидно, що мала надію пози-скати собі Славкову любов (Л. Мартович);

// Заслуговувати що-небудь у когось.

Випереджувала [Рахіра] всі його бажання, і кождий поступок його позискував у неї похвалу (О. Кобилянська);

// кого. Добитися чиєїсь прихильності, ласки.

Він думав, що лагідністю, уступками позискає Довбущуків (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позискувати — пози́скувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. позискувати — -ую, -уєш, недок., позискати, -аю, -аєш, док., перех., діал. Домагатися, добиватися чого-небудь. || Заслуговувати що-небудь у когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позискувати — Добувати Словник застарілих та маловживаних слів
  4. позискувати — ДОБИВА́ТИСЯ чого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів), ДОПЕВНЯ́ТИСЯ (ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ) розм., ПОШУ́КУВАТИ діал., ПОЗИ́СКУВАТИ що, діал.; ДОМАГА́ТИСЯ, НАСТУПА́ТИ на кого, ДОСТУ́КУВАТИСЯ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. позискувати — ПОЗИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОЗИСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., діал. Домагатися, добиватися чого-небудь. Трохи їй було стидно, що мала надію пози-скати собі Славкову любов (Март., Тв., 1954, 272); // Заслуговувати що-небудь у когось. Словник української мови в 11 томах