позискувати
ПОЗИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОЗИСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., діал. Домагатися, добиватися чого-небудь.
Трохи їй було стидно, що мала надію пози-скати собі Славкову любов (Март., Тв., 1954, 272);
// Заслуговувати що-небудь у когось.
Випереджувала [Рахіра] всі його бажання, і кождий поступок його позискував у неї похвалу (Коб., II, 1956, 75).
◊ Позиска́ти кого — добитися чиєїсь прихильності, ласки.
Він думав, що лагідністю, уступками позискає Довбущуків (Фр., V, 1951, 16).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позискувати — пози́скувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- позискувати — -ую, -уєш, недок., позискати, -аю, -аєш, док., перех., діал. Домагатися, добиватися чого-небудь. || Заслуговувати що-небудь у когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позискувати — ПОЗИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОЗИСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, чого, діал. Домагатися, добиватися чого-небудь. Трохи їй було стидно, що мала надію пози-скати собі Славкову любов (Л. Мартович); // Заслуговувати що-небудь у когось. Словник української мови у 20 томах
- позискувати — Добувати Словник застарілих та маловживаних слів
- позискувати — ДОБИВА́ТИСЯ чого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів), ДОПЕВНЯ́ТИСЯ (ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ) розм., ПОШУ́КУВАТИ діал., ПОЗИ́СКУВАТИ що, діал.; ДОМАГА́ТИСЯ, НАСТУПА́ТИ на кого, ДОСТУ́КУВАТИСЯ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови