Значення в інших словниках
-
позубити —
-зублю, -зубиш; мн. позублять; док., перех. 1》 Зробити зазублини на чому-небудь. || Зробити насічку на чому-небудь. 2》 Зробити зубці на чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
позубити —
ПОЗУБИ́ТИ, зублю́, зу́биш; мн. позу́блять; док., що. 1. Зробити зазублини на чому-небудь. – Соломорізка другий місяць стоїть. Ножі позубили. І січки не ріжуть, і грубих кормів не запарюють... (Я. Гримайло); // Зробити насічку на чому-небудь.
Словник української мови у 20 томах
-
позубити —
ПОЗУБИ́ТИ, зублю́, зу́биш; мн. позу́блять; док., перех. 1. Зробити зазублини на чому-небудь. — Соломорізка другий місяць стоїть. Ножі позубили. І січки не ріжуть, і грубих кормів не запарюють… (Грим., Незакінч.
Словник української мови в 11 томах
-
позубити —
Позубити, -блю, -биш гл. 1) Зазубрить; сдѣлать зазубрины. Позубили мені сокиру. Ой десь мене Господь Бог не простив, що я у неділю серпи позубив. АД. І. 81. 2) Сдѣлать зубцы. Позубила комір і чохлу.
Словник української мови Грінченка