позіхота

позіхо́та

іменник жіночого роду

частіше вживається у множині

Значення в інших словниках

1. позіхота — ПОЗІХО́ТА див. позіхо́ти.  Словник української мови у 20 томах
2. позіхота — ПОЗІХА́ННЯ, ПО́ЗІХ, ЗІВО́К розм., ПОЗІХО́ТА розм. — Добрий ранок, — захрипло, після сну, вітається господар і випещеною рукою прикриває позіхання (М. Стельмах); (Шевчик:) У вас усі позіхають, і мене позіхи беруть, коли дивлюсь на вас. Чи не на дощ? (В.  Словник синонімів української мови
3. позіхота — ПОЗІХО́ТА див. позіхо́ти.  Словник української мови в 11 томах