Словник української мови в 11 томах

позіхота

ПОЗІХО́ТА див. позіхо́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. позіхота — позіхо́та іменник жіночого роду частіше вживається у множині  Орфографічний словник української мови
  2. позіхота — ПОЗІХО́ТА див. позіхо́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. позіхота — ПОЗІХА́ННЯ, ПО́ЗІХ, ЗІВО́К розм., ПОЗІХО́ТА розм. — Добрий ранок, — захрипло, після сну, вітається господар і випещеною рукою прикриває позіхання (М. Стельмах); (Шевчик:) У вас усі позіхають, і мене позіхи беруть, коли дивлюсь на вас. Чи не на дощ? (В.  Словник синонімів української мови