Орфографічний словник української мови

пойнтер

по́йнтер

іменник чоловічого роду, істота

порода собак

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пойнтер — -а, ч. Порода мисливських короткошерстих лягавих собак. || Собака цієї породи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пойнтер — ПО́ЙНТЕР, а, ч. Порода мисливських короткошерстих лягавих собак, використовуваних для полювання на болотних, степових і лісових птахів; // Собака цієї породи.  Словник української мови у 20 томах
  3. пойнтер — по́йнтер (англ. pointer, від point – вказувати напрям) порода гладкошерстих мисливських собак.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. пойнтер — Порода мисливських собак з дуже гладкою шерстю, забарвлення переважно плямисте.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. пойнтер — По́йнтер, -ра; -тери, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. пойнтер — ПО́ЙНТЕР, а, ч. Порода мисливських короткошерстих лягавих собак; // Собака цієї породи.  Словник української мови в 11 томах