Значення в інших словниках
-
показний —
Чим розрізняються схожі за вимовою прикметники показний і показовий? Показний – 1. Що привертає увагу позитивними якостями. Показні видання. 2. Помітний, привабливий. Показний з себе. 3. Навмисний, підкреслений. Показна парадність. Показовий –...
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
показний —
ПОКАЗНИЙ – ПОКАЗОВИЙ Показний. 1. Який привертає увагу певними позитивними якостями; помітний, привабливий: показна людина, показна зовнішність. 2. Розрахований на ефект, навмисно підкреслений: показна веселість, показне геройство. Показовий.
Літературне слововживання
-
показний —
(вигляд) презентабельний, імпозантний, солідний; (капітал) значний; (- ролю) великий; (патос) удаваний, штучний, ненатуральний; п! ПОКАЗОВИЙ.
Словник синонімів Караванського
-
показний —
див. вродливий; значний
Словник синонімів Вусика
-
показний —
[показний] м. (на) -зному/-з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови
-
показний —
-а, -е. 1》 Який привертає увагу певними позитивними якостями, властивостями. || Солідний, фундаментальний. || Значний, великий (про розмір, кількість, вагу і т. ін.). Показна сила. || Який вигідно вирізняється з-поміж інших своїм виглядом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
показний —
ПОКАЗНИ́Й, а́, е́. 1. Який привертає увагу певними позитивними якостями, властивостями. Звідти [з поляни] ще краща, ще показніша здавалася околиця: гора вся аж горіла сонячним світом, тоді як підгір'я курилося легким туманом (Панас Мирний); Ще дід...
Словник української мови у 20 томах
-
показний —
ПОКАЗНИ́Й (який звертає на себе увагу своїми позитивними якостями, властивостями, зовнішнім виглядом; про зовнішній вигляд когось, чогось), ВИ́ДНИЙ, СОЛІ́ДНИЙ, ПРЕЗЕНТА́БЕЛЬНИЙ, СТАВНИ́Й, СТАТЕ́ЧНИЙ, ІМПОЗА́НТНИЙ (про людину, що має гарну статуру...
Словник синонімів української мови
-
показний —
Показни́й, -на́, -не́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
показний —
ПОКАЗНИ́Й, а́, е́. 1. Який привертає увагу певними позитивними якостями, властивостями. Звідти [з поляни] ще краща, ще показніша здавалася околиця: гора вся аж горіла сонячним світом, тоді як підгір’я курилося легким туманом (Мирний, IV, 1955, 158)...
Словник української мови в 11 томах
-
показний —
Показни́й, -а́, -е́ Видный, представительный. Таке не показне: ні з очей, ні з плечей. Ком. II. 148. Одначе він з себе дуже показний, здоровий. Левиц. Пов. 38.
Словник української мови Грінченка