показний
ПОКАЗНИ́Й (який звертає на себе увагу своїми позитивними якостями, властивостями, зовнішнім виглядом; про зовнішній вигляд когось, чогось), ВИ́ДНИЙ, СОЛІ́ДНИЙ, ПРЕЗЕНТА́БЕЛЬНИЙ, СТАВНИ́Й, СТАТЕ́ЧНИЙ, ІМПОЗА́НТНИЙ (про людину, що має гарну статуру, вирізняється своєю поведінкою тощо). — До хворого уже прийшов якийсь пан. Доктор не доктор, а такий показний з себе і говорить товстим голосом... (П. Колесник); — На електромеханічному заводі залишають. Технологом працюватиму. — Цікава спеціальність і завод видний, — зауважив Діденко (П. Автомонов); Вона потрапила, дякуючи допомозі впливового знайомого, у велику і солідну клініку професора Шульги (Н. Рибак); Вигляд їхній був малопрезентабельний (Ю. Смолич); Той, що приїхав, був ставний, високий парубок (Б. Грінченко); Андрій оглянувся, побачив статечного, середнього на зріст вусатого дядька, що вийшов з-за полезахисної смуги (Д. Бедзик); Всі зустріли Бову радісно. Його становище відомого циркового артиста, його вишукана, імпозантна зовнішність справляли враження (Д. Ткач).
ПОКАЗНИ́Й (розрахований на зовнішній ефект), ПІДКРЕ́СЛЕНИЙ, ДЕКОРАТИ́ВНИЙ, ПАРА́ДНИЙ, БУТАФО́РНИЙ, БУТАФО́РСЬКИЙ, ПОМПЕ́ЗНИЙ (надто, невиправдано пишний, розкішний тощо); ФАЛЬШИ́ВИЙ (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось і т. ін. — який не відповідає дійсності). Довгий санаторний коридор. Дешеві копії картин на стінах, килимові доріжки, казенна показна чистота (П. Загребельний); Підкреслена зневага Жолкєвського, пиховитий гонор самого Замойського підбурювали, глибоко зачіпали людську гідність Наливайка (І. Ле); Під стіною від спальні — ліжко, не те, що спати, а декоративне, з подушками білими, як сніг, і — як не до стелі (А. Головко); Париж відкритий для всіх, приймає всіх, захоплює, заворожує. Особливо ж — із своїх парадних сторін (М. Слабошпицький); Чи не бутафорне, часом, її щастя? (Ірина Вільде); Він не дозволить задля всіляких бутафорських планів ламати справдешні плани і графіки (Ю. Мушкетик); Великий, помпезний Будинок культури.. сяяв вогнями, гримів музикою (Ю. Мушкетик); Все в ньому роблене.. В жодному слові немає щирості, все наносне, фальшиве (А. Хижняк).
ПОКАЗО́ВИЙ (який дає уявлення про що-небудь, підстави для висновків, узагальнень), ТИПО́ВИЙ, ХАРАКТЕ́РНИЙ, ПОКАЗНИ́Й рідко. Звичайно, до передбаченої цифри він ще не дійшов, та про це й не думав сьогодні, адже то певна мета, за яку треба ще змагатись, але зрушення є, і досить показове (Г. Коцюба); Байрон і Гейне трактували свою тему як поети — дали настрій, загальний колорит і художній символ, близький до галюцинації по реальності типових деталей (Леся Українка); Вірш.. характерний і показний для тих процесів (В. Еллан).
ПОМІ́ТНИЙ (який або якого можна помітити, виділити з-поміж оточення), ПРИМІ́ТНИЙ, ВІДМІ́ТНИЙ, ПОКАЗНИ́Й, ОЧЕВИ́ДНИЙ, ПРИКМЕ́ТНИЙ (ПРИКМІТНИЙ) розм. Він, що не кажіть, помітний! Міцний, ставний, енергійний (Я. Гримайло); Тільки в одному місці коло осоки вода в плесі розходилась ледве примітними кружалами та брижжами (І. Нечуй-Левицький); Дід Сербиченко показав фронтовикам відмітне місце, де впродовж року.. ніколи не вщухав вітер (Ю. Яновський); Яка ся церква здавалася колись великою та показною, а тепер наче осіла — зовсім і не видно її з-за лип (Панас Мирний); Можна ж було сісти десь в іншому кутку, приховати бодай не себе, а хоча б усім очевидне зацікавлення тою жінкою у вишукано прозорій тканині (І. Ле); При кухні.. маячила прикметна постать відомого всій роті кухаря Меркурія (Я. Качура). — Пор. 1. ви́дний.
СТАВНИ́Й (з високою стрункою постаттю, міцною будовою тіла), ПОСТАВНИ́Й, СТА́ТНИЙ, СТАТУ́РНИЙ, ПОКАЗНИ́Й. Якось зайшов капітан катера Василь Виноградський, ставний, широкоплечий, з мужніми рисами обличчя (А. Хижняк); Вона була найпоказніша між усіма дамами, висока, поставна, плечиста та рівна станом (І. Нечуй-Левицький); Сам (парубок) високий, статний, як в'яз, бравий, як сокіл (Панас Мирний); Вони (брати) стояли один навпроти одного — високі, статурні (Ю. Мушкетик); Він був мужчина показний, Штабротмістр, мов корнет стрункий (переклад М. Рильського). — Пор. 1. струнки́й.
УДА́ВАНИЙ (ВДА́ВАНИЙ) (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось, чогось тощо — такий, якого не відчувають, не мають і т. ін., але намагаються показати), РО́БЛЕНИЙ, НЕЩИ́РИЙ, НА́ГРАНИЙ, НАПУСКНИ́Й, ПОКАЗНИ́Й, ПІДРО́БЛЕНИЙ, ЗА́ВЧЕНИЙ (ЗАУ́ЧЕНИЙ), СИ́ЛУВАНИЙ, ПРИ́БРАНИЙ, УДА́НИЙ (ВДА́НИЙ) рідше. Балабан слухав вихователя з удаваною увагою (С. Добровольський); У вдаваній делікатності супутника він своїм тонким і вразливим сприйняттям безпомилково відчув фальш (С. Журахович); По його позіханню, робленому, нещирому, я вгадую, що він має казати щось гостре, цікаве (С. Васильченко); Ця зухвалість була награна, за нею проглядали непевність і глибоко прихований страх (П. Дорошко); Напускна серйозність надавала її обличчю ще більшої принади (В. Гжицький); Я вірив,.. що під оцією зовнішньою байдужістю, під інколи навіть показною грубістю і мовчазливістю тлів вогонь ненависті до ворога (Ю. Збанацький); Її веселість була підроблена, черства й навіть чудна (І. Нечуй-Левицький); Кореспонденти встають. Короткі кивки головами. Скупі завчені посмішки (Ю. Бедзик); І хода (отамана), і спокійна міна на обличчі — все це прибране, а про себе він теж гризеться якоюсь невідступною думою (П. Панч); Що слово точене? Чарує звук акторських реплік та уданих мук (М. Зеров). — Пор. 2. шту́чний.
Словник синонімів української мови