Значення в інших словниках
-
покараний —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покарати. || покарано, безос. присудк. сл. || у знач. ім. покараний, -ного, ч. Той, на кого наклали кару.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
покараний —
ПОКА́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до покара́ти. Ми вже покарані. Страшніше покарати Сам грізний бог Адонаї не може (Леся Українка); [Стеха:] Карай, карай мене, мій нещасний талану! Мало, ще мало я покарана! (М.
Словник української мови у 20 томах
-
покараний —
Пока́раний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
покараний —
ПОКА́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покара́ти. Ми вже покарані. Страшніше покарати Сам грізний бог Адонаї не може (Л. Укр., І, 1951, 167); [Стеха:] Карай, карай мене, мій нещасний талану! Мало, ще мало я покарана! (Кроп.
Словник української мови в 11 томах