покатом —
ПОКА́ТОМ, присл., рідко. Похило; протилежне стрімко. Висока гора спускалась покатом і обірвалась над самою Россю високими, рівними, як стіни, кам'яними скелями та проваллям (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
покатом —
ПОКА́ТОМ, присл., рідко. Похило; протилежне стрімко. Висока гора спускалась покатом і обірвалась над самою Россю високими, рівними, як стіни, кам’яними скелями та проваллям (Н.-Лев., І, 1956, 49).
Словник української мови в 11 томах