покликач —
див. ангел; вісник; оповісник
Словник синонімів Вусика
покликач —
-а, ч., іст. Особа, яка привселюдно оголошувала що-небудь, сповіщала про щось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
покликач —
ПОКЛИ́КАЧ, а, ч., іст. Особа, що привселюдно оголошувала що-небудь, сповіщала про щось. Процес християн .. відбувається на дальшому кінці арени (за сценою), про нього сповіщає голос покликача судового (Леся Українка); – Не розходьтеся! Не розходьтеся! – вигукували султанські покликачі (З. Тулуб).
Словник української мови у 20 томах
покликач —
ОПОВІ́СНИК (той, хто оповіщає когонебудь про щось), ОБ'Я́ВНИК рідко, ОКЛИ́ЧНИК рідко, ГЛАША́ТАЙ іст., ПОКЛИ́КАЧ іст., КЛИКУ́Н іст., БОХТА́Р діал.; ГЕРО́ЛЬД іст. (при дворах європейських монархів). Гучний голос оповісника.. покотився..
Словник синонімів української мови
покликач —
ПОКЛИ́КАЧ, а, ч., іст. Особа, що привселюдно оголошувала що-небудь, сповіщала про щось. Процес християн.. відбувається на дальшому кінці арени (за сценою), про нього сповіщає голос покликача судового (Л. Укр., II, 1951, 510); — Не розходьтеся!...
Словник української мови в 11 томах