Орфографічний словник української мови

поклоняти

поклоня́ти 1

дієслово недоконаного виду

нахиляти

рідко

поклоня́ти 2

дієслово недоконаного виду

кланятися, передавати вітання

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. поклоняти — див. вітати  Словник синонімів Вусика
  2. поклоняти — I -яю, -яєш, недок., поклонити, -лоню, -лониш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що нахиляти. II -яю, -яєш, недок., поклонити, -лоню, -лониш, док., до кого, кому, фольк., заст. Кланятися, передавати вітання комусь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поклоняти — ПОКЛОНЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., ПОКЛОНИ́ТИ, лоню́, ло́ниш, док., що, розм., рідко. Те саме, що нахиля́ти. Найперша ж річ була в його – думати та гадати, як його тут визволитись ..  Словник української мови у 20 томах
  4. поклоняти — ПОКЛОНЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., ПОКЛОНИ́ТИ, лоню́, ло́ниш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що нахиля́ти. Найперша ж річ була в його — думати та гадати, як його тут визволитись..  Словник української мови в 11 томах
  5. поклоняти — Поклоня́ти, -ня́ю, -єш сов. в. поклони́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Наклонять, наклонить. 2) Кланяться, поклониться, посылать поклонъ. То не сива зозуля закувала, як сестра до брата з чужої сторони поклоняла. Мет. 356.  Словник української мови Грінченка