Орфографічний словник української мови

поковка

поко́вка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. поковка — -и, ж., спец. Заготовка, признач. для кування, або металевий виріб, одержаний внаслідок кування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поковка — ПОКО́ВКА, и, ж., спец. Заготовка, признач. для кування, або металевий виріб, одержаний в результаті кування. На завод майбутня машина прибуває у вигляді поковок сталі, листів прокату, листів слюди (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. поковка — ПОКО́ВКА, и, ж., спец. Заготовка, признач. для кування, або металевий виріб, одержаний в результаті кування. На завод майбутня машина прибуває у вигляді поковок сталі, листів прокату, листів слюди (Нариси розв. прикл. електр..  Словник української мови в 11 томах