покорятися —
див. коритися; лестити
Словник синонімів Вусика
покорятися —
-яюся, -яєшся, недок., покоритися, -рюся, -ришся, док. 1》 Визнавати чиюсь владу, виявляючи покору (завойовникам, володарям і т. ін.). 2》 Беззаперечно слухатися кого-небудь, піддаватися впливові когось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
покорятися —
див. підчинятися, повинуватися
Словник чужослів Павло Штепа
покорятися —
ПОКОРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОКОРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док. 1. Визнавати чиюсь владу, виявляючи покору (завойовникам, володарям і т. ін.). Всюди, Де неоглядна земля покоряється Римській державі, Житиму я у людей на устах (М.
Словник української мови у 20 томах
покорятися —
ПІДКОРЯ́ТИСЯ кому (бути слухняним, покірним виконавцем чиєїсь волі, чиїх-небудь наказів), КОРИ́ТИСЯ, ПОКОРЯ́ТИСЯ, СКОРЯ́ТИСЯ, ПІДДАВА́ТИСЯ, СЛУХАТИСЯ кого, СЛУ́ХАТИ кого, ГНУ́ТИСЯ перед ким, СХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, ПОХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, розм.
Словник синонімів української мови
покорятися —
ПОКОРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОКОРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док. 1. Визнавати чиюсь владу, виявляючи покору (завойовникам, володарям і т. ін.). Всюди, Де неоглядна земля покоряється Римській державі, Житиму я у людей на устах (Зеров, Вибр.
Словник української мови в 11 томах
покорятися —
Покоря́тися, -ря́юся, -єшся сов. в. покоритися, -рю́ся, -ришся, гл. Покоряться, покориться.
Словник української мови Грінченка