Значення в інших словниках
-
покріпачений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покріпачити. || у знач. прикм. || у знач. ім. покріпачені, -них, мн. Люди, яких покріпачили; кріпаки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
покріпачений —
ПОКРІПА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до покріпа́чити. На Україні в XV –XVI ст. були дворища, що безпосередньо залежали від землевласників.., населення їх було покріпачене і не мало права переселятися з одного місця на інше (з наук. літ.); // у знач. прикм.
Словник української мови у 20 томах
-
покріпачений —
Покріпа́чений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
покріпачений —
ПОКРІПА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покріпа́чити. На Україні в XV-XVI ст. були дворища, що безпосередньо залежали від землевласників.., населення їх було покріпачене і не мало права переселятися з одного місця на інше (Нар. тв. та етн.
Словник української мови в 11 томах