покупець —
ПОКУПЕ́ЦЬ, пця́, ч. Той, хто купує що-небудь. Там [у кав'ярні] лиш раз на рік, як наїздили покупці винограду, трудно було здобути місце (М. Коцюбинський); Із запізненням відкрив свій ларьок книгар, і зараз же по книги посунули покупці (Ю.
Словник української мови у 20 томах
покупець —
ПОКУПЕ́ЦЬ (той, хто купує що-небудь), НАБУВА́Ч, СПОЖИВА́Ч, КУПУВА́ЛЬНИК розм., КУПЕ́ЦЬ розм., ТОРЖНИ́К заст. На хороший товар багато покупців (прислів'я); Прийшов купець з червоними очима, Щось на подвір'ї з батьком говорив...
Словник синонімів української мови
покупець —
ПОКУПЕ́ЦЬ, пця́, ч. Той, хто купує що-небудь. Там [у кав’ярні] лиш раз на рік, як наїздили покупці винограду, трудно було здобути місце (Коцюб., І, 1955, 393); Із запізненням відкрив свій ларьок книгар, і зараз же по книги посунули покупці (Ю. Янов.
Словник української мови в 11 томах
покупець —
Покупець, -пця́ м. Покупатель. КС. 1882. III. 600. Принаджували тисячі покупців. Левиц. Пов. 21.
Словник української мови Грінченка