Орфографічний словник української мови

поласитися

пола́ситися

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. поласитися — -лашуся, -ласишся, док., розм. 1》 на кого – що. Виявити прагнення заволодіти чим-небудь; спокуситися. || Зацікавитися кимсь, виявивши бажання одружитися, увійти в близькі стосунки з ким-небудь. 2》 чим. Те саме, що поласувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поласитися — ПОЛА́СИТИСЯ, ла́шуся, ла́сишся, док., розм. 1. на кого – що. Виявити прагнення заволодіти чим-небудь; спокуситися. [Ольга:] А Степан скаже: Ольга, котру я з вогню на своїх руках виніс, поласилась на багатство і запродала своє серце й душу... (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. поласитися — СПОКУСИ́ТИСЯ на що, чим, з інфін. і без додатка (піддатися спокусі, бажанню мати що-небудь, робити щось і т. ін.), ПОКВА́ПИТИСЯ на кого-що, ПОНА́ДИТИСЯ на кого-що, ПОВА́БИТИСЯ на кого-що, ПОЛА́СИТИСЯ на кого-що, розм., ПОЛА́СУВАТИСЯ на кого-що, розм.  Словник синонімів української мови
  4. поласитися — ПОЛА́СИТИСЯ, ла́шуся, ла́сишся, док., розм. 1. на кого-що. Виявити прагнення заволодіти чим-небудь; спокуситися. [Ольга:] А Степан скаже: Ольга, котру я з вогню на своїх руках виніс, поласилась на багатство і запродала своє серце й душу… (Кроп.  Словник української мови в 11 томах