поласитися

ПОЛА́СИТИСЯ, ла́шуся, ла́сишся, док., розм.

1. на кого-що. Виявити прагнення заволодіти чим-небудь; спокуситися.

[Ольга:] А Степан скаже: Ольга, котру я з вогню на своїх руках виніс, поласилась на багатство і запродала своє серце й душу… (Кроп., V, 1959, 142);

Знали люди, що, поласившись на зайвий невід риби.., залишаться вони без хліба, і йшли додому (Тулуб, Людолови, II, 1957, 180);

// Зацікавитися кимсь, виявивши бажання одружитися, увійти в близькі стосунки з ким-небудь.

[Степанида:] Думаєш, що так на твоїх панів і поласились?.. А нехай вони тобі виздихають!.. (Стар., Вибр., 1959, 190);

— А Явдошка та Софійка зовсім дурепи. Ані посагу, ані краси. Мріють про старшин. І який старшина поласиться на такі пики (Тулуб, Людолови, І, 1957, 89).

2. чим. Те саме, що пола́сува́ти.

Ми знову ганяли горобців [від проса] вдвох, а іноді і втрьох: Галька теж захотіла поласитися оселедцем і цим заробити хоч маленький шматочок (Панч, На калин. мості, 1965, 23).

Значення в інших словниках

1. поласитися — -лашуся, -ласишся, док., розм. 1》 на кого – що. Виявити прагнення заволодіти чим-небудь; спокуситися. || Зацікавитися кимсь, виявивши бажання одружитися, увійти в близькі стосунки з ким-небудь. 2》 чим. Те саме, що поласувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. поласитися — пола́ситися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
3. поласитися — ПОЛА́СИТИСЯ, ла́шуся, ла́сишся, док., розм. 1. на кого – що. Виявити прагнення заволодіти чим-небудь; спокуситися. [Ольга:] А Степан скаже: Ольга, котру я з вогню на своїх руках виніс, поласилась на багатство і запродала своє серце й душу... (М.  Словник української мови у 20 томах
4. поласитися — СПОКУСИ́ТИСЯ на що, чим, з інфін. і без додатка (піддатися спокусі, бажанню мати що-небудь, робити щось і т. ін.), ПОКВА́ПИТИСЯ на кого-що, ПОНА́ДИТИСЯ на кого-що, ПОВА́БИТИСЯ на кого-що, ПОЛА́СИТИСЯ на кого-що, розм., ПОЛА́СУВАТИСЯ на кого-що, розм.  Словник синонімів української мови