Значення в інших словниках
-
полудень —
[полудеин'] -д(‘)н'а, ор. -днеим, м. (ў) -д(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови
-
полудень —
-дня, ч. 1》 Час найвищого стояння сонця над горизонтом, який відповідає дванадцятій годині дня; середина дня. У полудень — о дванадцятій годині дня; опівдні. З полудня; По полудню — після дванадцятої години дня; у другій половині дня, в післяобідній час.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
Полудень —
Час початку робіт вільних мулярів.
Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
-
полудень —
ПО́ЛУДЕНЬ, дня, ч. 1. Час найвищого стояння сонця над горизонтом, який відповідає дванадцятій годині дня; середина дня. І бились [війська Ігоря] день, І другий билися, Та коло по́лудня на третій Поникли Ігореві стязі [стяги] (Т.
Словник української мови у 20 томах
-
полудень —
ПІ́ВДЕНЬ (напрямок, бік, протилежний півночі; південна частина якоїсь місцевості, країни; місцевість, край з теплим кліматом), ПО́ЛУДЕНЬ заст., поет.; ЗЮЙД спец. (про напрямок вітру, хвиль тощо). У світ упала тінь хреста з півночі на південь (Т.
Словник синонімів української мови
-
полудень —
По́лу́день, -дня, -дневі; -дні, -днів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
полудень —
ПО́ЛУДЕНЬ, дня, ч. 1. Час найвищого стояння сонця над горизонтом, який відповідає дванадцятій годині дня; середина дня. І бились [війська Ігоря] день, І другий билися, Та коло по́лудня на третій Поникли Ігореві стязі [стяги] (Шевч.
Словник української мови в 11 томах