полярник —
-а, ч. Дослідник полярних районів, учасник полярної експедиції, зимівник полярної станції.
Великий тлумачний словник сучасної мови
полярник —
ПОЛЯ́РНИК, а, ч. Дослідник полярних районів, учасник полярної експедиції; зимівник полярної станції. В Арктиці та Антарктиці полярники проводять систематичні спостереження за станом навколишнього середовища (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
полярник —
ПОЛЯ́РНИК, а, ч. Дослідник полярних районів, учасник полярної експедиції, зимівник полярної станції. Вивчення Центральної Арктики з дрейфуючої криги стало основним методом радянських полярників (Рад. Укр., 13.I 1965, 3).
Словник української мови в 11 томах