поління

полі́ння 1

іменник середнього роду

від: поло́ти

полі́ння 2

іменник середнього роду

від: полі́но

Значення в інших словниках

1. поління — I -я, с. Дія за знач. полоти. II -я, с. Збірн. до поліно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. поління — ПОЛІ́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. поло́ти. Огороди, як рута зазеленіють і викликають до себе хазяйські руки до поління, до сапування (Панас Мирний); За останні роки в боротьбі з бур'янами великого значення набули препарати – гербіциди...  Словник української мови у 20 томах
3. поління — ПОЛІ́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. поло́ти. Огороди, як рута зазеленіють і викликають до себе хазяйські руки до поління, до сапування (Мирний, І, 1954, 50); За останні роки в боротьбі з бур’янами великого значення набули препарати — гербіциди...  Словник української мови в 11 томах
4. поління — Поління, -ня с. Полотье. Конст. у.  Словник української мови Грінченка