поління

ПОЛІ́ННЯ¹, я, с.

Дія за знач. поло́ти.

Огороди, як рута зазеленіють і викликають до себе хазяйські руки до поління, до сапування (Панас Мирний);

За останні роки в боротьбі з бур'янами великого значення набули препарати – гербіциди, які використовують для хімічного поління (з наук. літ.).

ПОЛІ́ННЯ², я, с.

Збірн. до полі́но.

Біля сарая Галаган колов дрова. А кучер Кузьма в акуратні штабелі складав поління (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. поління — I -я, с. Дія за знач. полоти. II -я, с. Збірн. до поліно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. поління — полі́ння 1 іменник середнього роду від: поло́ти полі́ння 2 іменник середнього роду від: полі́но  Орфографічний словник української мови
3. поління — ПОЛІ́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. поло́ти. Огороди, як рута зазеленіють і викликають до себе хазяйські руки до поління, до сапування (Мирний, І, 1954, 50); За останні роки в боротьбі з бур’янами великого значення набули препарати — гербіциди...  Словник української мови в 11 томах
4. поління — Поління, -ня с. Полотье. Конст. у.  Словник української мови Грінченка