політемігрант —
-а, ч. Політичний емігрант; той, хто емігрував з політичних мотивів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
політемігрант —
ПОЛІТЕМІГРА́НТ, а, ч. Скорочення: політичний емігрант. [Анна-Марія] – дочка німецьких політемігрантів, які виїхали з Німеччини на початку 20-х років (з газ.); Матеріальне становище політемігранта Драгоманова було надто скрутним (М. Олійник).
Словник української мови у 20 томах
політемігрант —
ПОЛІТЕМІГРА́НТ, а, ч. Скорочення: політичний емігрант. Бойовим центром колишніх полонених та політемігрантів стала Російська комуністична група у Будапешті (Ком. Укр.
Словник української мови в 11 томах