політкерівник

політкерівни́к

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. політкерівник — -а, ч., іст. У Збройних Силах СРСР до 1942 р. – особа, яка керувала політичною роботою у підрозділах військових частин. || У Збройних Силах СРСР з 1935 р. по 1942 р. – військове звання для різних категорій політичного складу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. політкерівник — ПОЛІТКЕРІВНИ́К, а́, ч. У Збройних Силах СРСР до 1942.р. – особа, яка керувала політичною роботою у підрозділах військових частин. Вдень просто серед поля, в рипучому снігу, на холодному зимовому вітрі політкерівники читали їм [бійцям] газети (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. політкерівник — ПОЛІТКЕРІВНИ́К, а́, ч. У Збройних Силах СРСР до 1942.р. — особа, яка керувала політичною роботою у підрозділах військових частин. Вдень просто серед поля, в рипучому снігу...  Словник української мови в 11 томах