Орфографічний словник української мови

поліізобутилен

поліізобутиле́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. поліізобутилен — -у, ч., хім. Високомолекулярна сполука, продукт полімеризації ізобутилену. Застосовують як електроізоляційний та антикорозійний матеріал.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поліізобутилен — ПОЛІІЗОБУТИЛЕ́Н, у, ч., хім. Високомолекулярна сполука, продукт полімеризації ізобутилену. Застосовують як електроізоляційний та антикорозійний матеріал.  Словник української мови у 20 томах
  3. поліізобутилен — поліізобутиле́н (від полі... та ізобутилен) високомолекулярна сполука, продукт полімеризації ізобутилену. Застосовують як електроізоляційний і антикорозійний матеріал.  Словник іншомовних слів Мельничука