поліізобутилен
ПОЛІІЗОБУТИЛЕ́Н, у, ч., хім.
Високомолекулярна сполука, продукт полімеризації ізобутилену. Застосовують як електроізоляційний та антикорозійний матеріал.
Словник української мови (СУМ-20)ПОЛІІЗОБУТИЛЕ́Н, у, ч., хім.
Високомолекулярна сполука, продукт полімеризації ізобутилену. Застосовують як електроізоляційний та антикорозійний матеріал.
Словник української мови (СУМ-20)