1. Словник української мови у 20 томах

поліізобутилен

ПОЛІІЗОБУТИЛЕ́Н, у, ч., хім.

Високомолекулярна сполука, продукт полімеризації ізобутилену. Застосовують як електроізоляційний та антикорозійний матеріал.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поліізобутилен — -у, ч., хім. Високомолекулярна сполука, продукт полімеризації ізобутилену. Застосовують як електроізоляційний та антикорозійний матеріал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поліізобутилен — поліізобутиле́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. поліізобутилен — поліізобутиле́н (від полі... та ізобутилен) високомолекулярна сполука, продукт полімеризації ізобутилену. Застосовують як електроізоляційний і антикорозійний матеріал. Словник іншомовних слів Мельничука