поліізобутилен

поліізобутиле́н

(від полі... та ізобутилен)

високомолекулярна сполука, продукт полімеризації ізобутилену. Застосовують як електроізоляційний і антикорозійний матеріал.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поліізобутилен — -у, ч., хім. Високомолекулярна сполука, продукт полімеризації ізобутилену. Застосовують як електроізоляційний та антикорозійний матеріал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поліізобутилен — поліізобутиле́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. поліізобутилен — ПОЛІІЗОБУТИЛЕ́Н, у, ч., хім. Високомолекулярна сполука, продукт полімеризації ізобутилену. Застосовують як електроізоляційний та антикорозійний матеріал. Словник української мови у 20 томах