поліізобутилен
поліізобутиле́н
(від полі... та ізобутилен)
високомолекулярна сполука, продукт полімеризації ізобутилену. Застосовують як електроізоляційний і антикорозійний матеріал.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поліізобутилен — -у, ч., хім. Високомолекулярна сполука, продукт полімеризації ізобутилену. Застосовують як електроізоляційний та антикорозійний матеріал. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поліізобутилен — поліізобутиле́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- поліізобутилен — ПОЛІІЗОБУТИЛЕ́Н, у, ч., хім. Високомолекулярна сполука, продукт полімеризації ізобутилену. Застосовують як електроізоляційний та антикорозійний матеріал. Словник української мови у 20 томах