помагати —
див. ДОПОМАГАТИ; о. ставати в пригоді.
Словник синонімів Караванського
помагати —
див. допомагати
Словник синонімів Вусика
помагати —
-аю, -аєш, недок., помогти, -ожу, -ожеш, док. 1》 Подавати допомогу кому-небудь, виконуючи допоміжну чи однакову з кимсь дію. || Подавати допомогу кому-небудь, підтримуючи важкий тягар. || Подавати матеріальну допомогу комусь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
помагати —
ПОМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОМОГТИ́, ожу́, о́жеш, док. 1. Подавати допомогу кому-небудь, виконуючи допоміжну чи однакову з кимсь дію, роботу. Скрізь встигала [Соломія] в роботі і в хаті, і в дворі, ще й на току та в клуні Романові помагала (І.
Словник української мови у 20 томах
помагати —
Багато помагає устами, а не руками. Багато обіцяє поміч, та її не дає. Бог помагає тим, що самі собі помагають. Заохота до праці. Боже, поможи, а ти небоже не лежи. До життя не вистарчає побожність та надія на Божу поміч, а треба працювати.
Приповідки або українсько-народня філософія
помагати —
Бо́же поможи́ (помага́й) кому і без додатка. Уживається як побажання успіхів у роботі або в якійсь справі. — Я, мамо,— каже Чіпка, — піду .. на ярмарок: — чи не куплю коняки. — Боже тобі поможи, сину! (Панас Мирний); Жінки ..
Фразеологічний словник української мови
помагати —
ПОМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОМОГТИ́, ожу́, о́жеш, док. 1. Подавати допомогу кому-небудь, виконуючи допоміжну чи однакову з кимсь дію. Скрізь встигала [Соломія] в роботі і в хаті, і в дворі, ще й на току та в клуні Романові помагала (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
помагати —
Помага́ти, -га́ю, -єш сов. в. помогти, -можу, -жеш, гл. Помогать, помочь. Роби, небоже, то й Бог поможе. посл. Як би не біг, хто б нам поміг. Ном. помагай-бі, помагай-бу! Богъ въ помощь! Помагай-бі тобі, дівчино! Рудч. Ск. II. 56. Помагай-бу, женче! Чуб. V. 551.
Словник української мови Грінченка