помазанець —
-нця, ч., церк. Монарх, над яким здійснено обряд помазання на царювання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
помазанець —
ПОМА́ЗАНЕЦЬ, нця, ч., церк. Монарх, над яким здійснено обряд помазання на царювання. Кажуть, що цар – помазанець Божий.
Словник української мови у 20 томах
помазанець —
МОНА́РХ (самовладний голова держави), ВІНЦЕНО́СЕЦЬ заст., ПОРФІРОНО́СЕЦЬ заст., КЕ́САР заст., ЦЕ́ЗАР заст.; ЦІ́САР (ЦЕ́САР) заст. (перев. в Австро-Угорщині); ДЕРЖА́ВЕЦЬ заст. (володар, що має права такого голови держави); САМОДЕ́РЖЕЦЬ, АВТОКРА́Т книжн.
Словник синонімів української мови
помазанець —
ПОМА́ЗАНЕЦЬ, нця, ч., церк., заст. Монарх, над яким здійснено обряд помазання на царювання. Церковники проповідували, що цар — помазанець божий, що влада йому дана від самого бога (Наука.., 3, 1960, 49).
Словник української мови в 11 томах
помазанець —
Помазанець, -нця м. Помазанникъ. На Господа вони забунтували, помазанцем його погордували. К. Псал. 3.
Словник української мови Грінченка