Орфографічний словник української мови

помайнувати

помайнува́ти

дієслово доконаного виду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. помайнувати — -ую, -уєш, док., діал. Швидко, стрімко поїхати. || Швидко, стрімко побігти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. помайнувати — ПОМАЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., діал. Швидко, стрімко поїхати. Сани помайнували з гори; // Швидко, стрімко побігти. Незрячі про́зрять, а кривиє [кривії], Мов сарна з гаю, помайнують (Т. Шевченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. помайнувати — ПОМАЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., діал. Швидко, стрімко поїхати. Сани помайнували з гори; // Швидко, стрімко побігти. Незрячі про́зрять, а кривиє, Мов сарна з гаю, помайнують (Шевч., II, 1963, 325).  Словник української мови в 11 томах
  4. помайнувати — Помайнува́ти, -ну́ю, -єш гл. Понестись, помчаться. Мов сарна в гаю помайнують. Шевч. 629.  Словник української мови Грінченка