помайнувати

ПОМАЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., діал. Швидко, стрімко поїхати.

Сани помайнували з гори;

// Швидко, стрімко побігти.

Незрячі про́зрять, а кривиє, Мов сарна з гаю, помайнують (Шевч., II, 1963, 325).

Значення в інших словниках

1. помайнувати — помайнува́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. помайнувати — -ую, -уєш, док., діал. Швидко, стрімко поїхати. || Швидко, стрімко побігти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. помайнувати — ПОМАЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., діал. Швидко, стрімко поїхати. Сани помайнували з гори; // Швидко, стрімко побігти. Незрячі про́зрять, а кривиє [кривії], Мов сарна з гаю, помайнують (Т. Шевченко).  Словник української мови у 20 томах
4. помайнувати — Помайнува́ти, -ну́ю, -єш гл. Понестись, помчаться. Мов сарна в гаю помайнують. Шевч. 629.  Словник української мови Грінченка