помацки —
присл. Те саме, що навпомацки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
помацки —
ПО́МАЦКИ, присл. Те саме, що навпо́мацки. Світло всюди було потушено вже, і нам помацки довелося простувати до кухні (Панас Мирний); Ольга дмухнула на свічку, повернулася і помацки пішла до своїх кімнат (І.
Словник української мови у 20 томах
помацки —
НАВПО́МАЦКИ (НАПО́МАЦКИ) (за допомогою дотику, обмацуючи, не бачачи при цьому нічого), ПО́МАЦКИ, ПО́ЛАПКИ розм., О́БМАЦКИ рідко, ПО́ЛАПЦЕМ рідко. Він навпомацки дійшов до задвіркових дверей, одчинив і вискочив у садок (І.
Словник синонімів української мови
помацки —
По́мацки, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
помацки —
ПО́МАЦКИ, присл. Те саме, що навпо́мацки. Світло всюди було потушено вже, і нам помацки довелося простувати до кухні (Мирний, IV, 1955, 346); Ольга дмухнула на свічку, повернулася і помацки пішла до своїх кімнат (Мик.
Словник української мови в 11 томах
помацки —
По́мацки нар. Ощупью. Помацки... дверей шукають. Г. Барв. 286. Гіркий світ: тато і мама осліп, а діти помацки ходять. Ном. № 9229.
Словник української мови Грінченка