Орфографічний словник української мови

помережати

помере́жати

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. помережати — -аю, -аєш і помережити, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Оздобити що-небудь мережкою або вишивкою. 2》 Застосовуючи фарби, різьблення, прикрасити що-небудь візерунками, надавши йому гарного чепурного вигляду. 3》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. помережати — ПОМЕРЕ́ЖАТИ, аю, аєш і ПОМЕРЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док.,що. 1. Оздобити що-небудь мережкою або вишивкою. – Нащо ти, дочко, над тим свою голову морочиш та очі збавляєш? Помережила б як-небудь та й годі! (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  3. помережати — ВИШИВА́ТИ (нашивати на тканину або шкіру візерунки нитками, бісером і т. ін.), ГАПТУВА́ТИ, ВИГАПТО́ВУВАТИ, РОЗШИВА́ТИ, ШИ́ТИ, МЕРЕ́ЖАТИ, МЕРЕ́ЖИТИ, ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ, ЗМЕРЕ́ЖУВАТИ (робити ажурну вишивку). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. помережати — ПОМЕРЕ́ЖАТИ, аю, аєш і ПОМЕРЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Оздобити що-небудь мережкою або вишивкою. — Нащо ти, дочко, над тим свою голову морочиш та очі збавляєш? Помережила б як-небудь та й годі! (Мирний, І, 1949, 360).  Словник української мови в 11 томах
  5. помережати — Помережати, -жаю, -єш и поморе́жити, -жу, -жиш гл. 1) Вышить ажурно. 2) Изукрасить узорами (рѣзьбой, рисованьемъ, вышивкой). Наші чоботи... шовком помережено. Мет. 186. 3) Испещрить. Греблі з тарасу помережили річку наче чорними шнурками. Левиц. І.  Словник української мови Грінченка