Значення в інших словниках
-
помокрілий —
[помоукр’ілией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і
Орфоепічний словник української мови
-
помокрілий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до помокріти. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
помокрілий —
ПОМОКРІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до помокрі́ти; // у знач. прикм. Христя глянула на матір і злякалася: жовта, аж чорна, сиділа вона на полу, .. довга тінь від неї гойдалася на помокрілій стіні (Панас Мирний).
Словник української мови у 20 томах
-
помокрілий —
ПОМОКРІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до помокрі́ти; // У знач. прикм. Христя глянула на матір і злякалася: жовта, аж чорна, сиділа вона на полу,.. довга тінь від неї гойдалася на помокрілій стіні (Мирний, III, 1954, 11).
Словник української мови в 11 томах
-
помокрілий —
Помокрілий, -а, -е Измокшій, сдѣлавшійся мокрымъ. Довго тінь від неї гойдалася на помокрілій стіні. Мир. Пов. І. 115.
Словник української мови Грінченка