Значення в інших словниках
-
помірний —
Нерідко плутають і слова помірний та поміркований, ставлячи їх там, де не треба. Ось хоча б речення: “Зима цього року була поміркована: лютих морозів майже не було, а часто траплялись відлиги”.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
помірний —
(зріст) середній; (- дозу) дозволенний; (вітер) не сильний; (крок) рівномірний; (клімат) м'який; (- ціну) ДЕШЕВИЙ; пр. -НО, по-Божому і п. ф. від помірний.
Словник синонімів Караванського
-
помірний —
[поум’ірнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
помірний —
-а, -е. 1》 Не великий і не малий, який не має відхилень від середнього рівня, середньої норми і т. ін. || Не більший від допустимого. || Який не відзначається великою силою, високою інтенсивністю. 2》 Середній між жарким і холодним (про клімат).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
помірний —
ПОМІ́РНИЙ, а, е. 1. Який не має відхилень від середнього рівня, середньої норми і т. ін.; не великий і не малий. Незабаром показалася на крильці [на ґанку] панійка; помірного росту, білява (Панас Мирний); Помірна ціна; // Не більший від допустимого.
Словник української мови у 20 томах
-
помірний —
РИТМІ́ЧНИЙ (який здійснюється в певному ритмі, темпі), РОЗМІ́РЕНИЙ, РОЗМІ́РНИЙ розм., РОЗМІ́РЯНИЙ розм., МІ́РНИЙ розм.; РІВНОМІ́РНИЙ, ПОМІ́РНИЙ (про звуки).
Словник синонімів української мови
-
помірний —
ПОМІ́РНИЙ, а, е. 1. Не великий і не малий, який не має відхилень від середнього рівня, середньої норми і т.ін. Незабаром показалася на крильці панійка; помірного росту, білява (Мирний, III, 1954, 142)...
Словник української мови в 11 томах
-
помірний —
Помірний, -а, -е 1) Въ пору, въ мѣру, какъ разъ. Мнж. 190. 2) Умѣренный. Херс. г. А я так небагацько бажала! моя молитва така помірна була. Левиц. І. 515.
Словник української мови Грінченка