Орфографічний словник української мови

понабирати

понабира́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. понабирати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Набрати багато чого-небудь у багатьох місцях, від багатьох осіб. 2》 Взяти на себе багато обов'язків, роботи і т. ін. 3》 на що, розм. Купити тканину для багатьох; купити багато різних тканин. 4》 Взяти з собою багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. понабирати — ПОНАБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Набрати багато чого-небудь у багатьох місцях або від багатьох осіб. Ви тоді бряжчали не шаблями, а талярами да дукатами, що понабирали од козаків за гнилі підошви та діряві сукна! (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
  3. понабирати — Понабира́ти, -бира́ю, -бира́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. понабирати — ПОНАБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Набрати багато чого-небудь у багатьох місцях, від багатьох осіб. Ви тоді бряжчали не шаблями, а талярами да дукатами, що понабирали од козаків за гнилі підошви та діряві сукна! (П. Куліш, Вибр., 1969, 72).  Словник української мови в 11 томах