понабирати

понабира́ти

-аю, -аєш, док., перех.

1》 Набрати багато чого-небудь у багатьох місцях, від багатьох осіб.

2》 Взяти на себе багато обов'язків, роботи і т. ін.

3》 на що, розм. Купити тканину для багатьох; купити багато різних тканин.

4》 Взяти з собою багатьох.

|| Зарахувати до складу якої-небудь групи, організації, навчального закладу і т. ін. різних людей.

5》 у що. Наповнити чим-небудь якісь місткі предмети.

|| Вступивши у воду, глибокий сніг, пісок і т. ін., набрати у взуття.

Значення в інших словниках

1. понабирати — понабира́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. понабирати — ПОНАБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Набрати багато чого-небудь у багатьох місцях або від багатьох осіб. Ви тоді бряжчали не шаблями, а талярами да дукатами, що понабирали од козаків за гнилі підошви та діряві сукна! (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
3. понабирати — Понабира́ти, -бира́ю, -бира́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. понабирати — ПОНАБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Набрати багато чого-небудь у багатьох місцях, від багатьох осіб. Ви тоді бряжчали не шаблями, а талярами да дукатами, що понабирали од козаків за гнилі підошви та діряві сукна! (П. Куліш, Вибр., 1969, 72).  Словник української мови в 11 томах