понабирати
понабира́ти
-аю, -аєш, док., перех.
1》 Набрати багато чого-небудь у багатьох місцях, від багатьох осіб.
2》 Взяти на себе багато обов'язків, роботи і т. ін.
3》 на що, розм. Купити тканину для багатьох; купити багато різних тканин.
4》 Взяти з собою багатьох.
|| Зарахувати до складу якої-небудь групи, організації, навчального закладу і т. ін. різних людей.
5》 у що. Наповнити чим-небудь якісь місткі предмети.
|| Вступивши у воду, глибокий сніг, пісок і т. ін., набрати у взуття.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понабирати — понабира́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понабирати — ПОНАБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Набрати багато чого-небудь у багатьох місцях або від багатьох осіб. Ви тоді бряжчали не шаблями, а талярами да дукатами, що понабирали од козаків за гнилі підошви та діряві сукна! (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
- понабирати — Понабира́ти, -бира́ю, -бира́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- понабирати — ПОНАБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Набрати багато чого-небудь у багатьох місцях, від багатьох осіб. Ви тоді бряжчали не шаблями, а талярами да дукатами, що понабирали од козаків за гнилі підошви та діряві сукна! (П. Куліш, Вибр., 1969, 72). Словник української мови в 11 томах