Значення в інших словниках
-
понавчати —
-аю, -аєш і понаучувати, -ую, -уєш, док., перех. Навчити кого-небудь чомусь (про багатьох); навчити багатьох чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
понавчати —
ПОНАВЧА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОНАУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що. Навчити кого-небудь чомусь (про багатьох); навчити багатьох чому-небудь. Старий Корній був письменний. Він навіть любив письменство. Обидвох синів він понавчав читати (Б. Грінченко).
Словник української мови у 20 томах
-
понавчати —
ПОНАВЧА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОНАУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Навчити кого-небудь чомусь (про багатьох); навчити багатьох чому-небудь. Старий Корній був письменний. Він навіть любив письменство. Обидвох синів він понавчав читати (Гр., І, 1963, 405).
Словник української мови в 11 томах
-
понавчати —
Понавча́ти, -ча́ю, -єш гл. Научить (многихъ или многому). Він і сам читати вміє і дітей усіх понавчав. Пирят. у.
Словник української мови Грінченка