Значення в інших словниках
-
понакиданий —
I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понакидати I. || понакидано, безос. присудк. сл. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понакидати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
понакиданий —
ПОНАКИ́ДАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до понакида́ти¹; // понаки́дано, безос. пред. На горищі понакидано, стати ніде.
Словник української мови у 20 томах