Орфографічний словник української мови

понаобіцювати

понаобі́цювати

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. понаобіцювати — ПОНАОБІ́ЦЮВАТИ, юю, юєш, док., що, розм. Наобіцяти комусь багато чого-небудь; наобіцяти багатьом. – Ну, скажи мені, .. тереми їм [людям] понаобіцював? – докірливо крикнув Едмунд (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах