понародовити —
ПОНАРО́ДОВИТИ, лю, иш, док., рідко, книжн. Надати народності. Іноді, напр., у байці “Охрімова свита”.., з усіх заходів д. Глібову понародовити, поукраїнити сюжет не виходить нічогісінько (М. Драгоманов).
Словник української мови у 20 томах