понародовити

ПОНАРО́ДОВИТИ, лю, иш, док., рідко, книжн.

Надати народності.

Іноді, напр., у байці “Охрімова свита”.., з усіх заходів д. Глібову понародовити, поукраїнити сюжет не виходить нічогісінько (М. Драгоманов).

Значення в інших словниках

1. понародовити — понаро́довити дієслово доконаного виду надати народності книжн., рідко  Орфографічний словник української мови