поникло —
Присл. до пониклий 4).
Великий тлумачний словник сучасної мови
поникло —
ПОНИ́КЛО. Присл. до пони́клий 4. Жінка навіть не ворухнулась на ці слова. Вона їх і не чула. Сиділа поникло (А. Головко).
Словник української мови у 20 томах
поникло —
ПОНИ́КЛО. Присл. до пони́клий 4. Жінка навіть не ворухнулась на ці слова. Вона їх і не чула. Сиділа поникло (Головко, II, 1957, 504).
Словник української мови в 11 томах