Орфографічний словник української мови

поперчити

поперчи́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. поперчити — -чу, -чиш, док., перех., розм. Присмачити страву перцем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поперчити — ПОПЕРЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., що, розм. Присмачити страву перцем. * Образно. Добре поперчив і добре й гірчицею помастив. Надрукували мій фейлетон (О. Ковінька).  Словник української мови у 20 томах
  3. поперчити — ПОПЕРЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех., розм. Присмачити страву перцем. *Образно. Добре поперчив і добре й гірчицею помастив. Надрукували мій фейлетон (Ковінька, Кутя.., 1960, 59).  Словник української мови в 11 томах
  4. поперчити — Поперчи́ти, -чу́, -чи́ш гл. Посыпать перцемъ. З смаженої капусти поперченої... ліплять пироги. МУЕ. І. 99.  Словник української мови Грінченка