поперчити

ПОПЕРЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., що, розм.

Присмачити страву перцем.

* Образно. Добре поперчив і добре й гірчицею помастив. Надрукували мій фейлетон (О. Ковінька).

Значення в інших словниках

1. поперчити — поперчи́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. поперчити — -чу, -чиш, док., перех., розм. Присмачити страву перцем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поперчити — ПОПЕРЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех., розм. Присмачити страву перцем. *Образно. Добре поперчив і добре й гірчицею помастив. Надрукували мій фейлетон (Ковінька, Кутя.., 1960, 59).  Словник української мови в 11 томах
4. поперчити — Поперчи́ти, -чу́, -чи́ш гл. Посыпать перцемъ. З смаженої капусти поперченої... ліплять пироги. МУЕ. І. 99.  Словник української мови Грінченка