Орфографічний словник української мови

попростувати

попростува́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. попростувати — -ую, -уєш, док. Піти, вирушити куди-небудь, у якомусь напрямку; попрямувати. || Піти безпосередньо за ким-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. попростувати — ПОПРОСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Піти, вирушити куди-небудь, у якомусь напрямку; попрямувати. Тим часом, як гості пили варенуху, в двір увійшли цигани й попростували до клуні (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. попростувати — Попростува́ти, -ту́ю, -ту́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. попростувати — ПОПРОСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Піти, вирушити куди-небудь, у якомусь напрямку; попрямувати. Тим часом, як гості пили варенуху, в двір увійшли цигани й попростували до клуні (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах